Рішення Священного Синоду від 9 квітня 2020 р.

Рішення Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) під головуванням Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, ухвалене шляхом дистанційного спілкування (телеконференції) 9 квітня 2020 року

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про додаткові заходи у зв’язку з триваючою пандемією особливо небезпечної коронавірусної хвороби (COVID-19), впровадженням державою, органами влади та місцевого самоврядування в Україні з 6 квітня цього року нових посилених обмежень свободи зібрань, пересування та інших карантинних обмежень.

ДОВІДКА:

6 квітня  2020 р. вступили в дію зміни до Постанови Кабінету міністрів України, якими впроваджені посилені заходи карантину. Зокрема п. 7 заборонене «проведення всіх масових релігійних заходів». Законодавство України не подає точного числа учасників для визнання заходу масовим, однак дотеперішні численні роз’яснення у зв’язку з карантинними обмеженнями вказують, що таким вважається число учасників понад десять осіб. У додаткових роз’ясненнях Кабінету міністрів України вказується, що «Уряд не закриває церкви», проте міститься заклик залишатися вдома на період карантину.

Одним з нових правил карантину також є необхідність для осіб, які досягли 60 років, перебувати у самоізоляції.

За підсумками діалогу з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій з боку Національної поліції України було поширене роз’яснення у формі інформації щодо того, за якими критеріями представники Національної поліції будуть оцінювати дотримання режиму карантину релігійними організаціями.

 Посилені обмеження за поточний час було запроваджено також в низці країн, де діють Помісні Православні Церкви. Вселенський Патріархат, Антіохійський Патріархат, Єрусалимський Патріархат, Грузинський Патріархат, Церква Греції та інші ухвалили особливі рекомендації щодо суворих обмежень для участі у богослужіннях Страсної седмиці та Великодня, приклад яких враховується у рекомендаціях Священного Синоду.

УХВАЛИЛИ:

  1. Зовнішні обмеження болюче сприймаються суспільством, а обмеження у можливостях звершення богослужінь – також болюче сприймаються віруючими, особливо у час Страсної седмиці та Великодня. Разом з тим в Україні вже набули розголосу та сприяли посиленню суспільних негативних настроїв низка фактів, коли окремі релігійні діячі, що публічно легковажили правилами карантину під час його запровадження, самі були уражені хворобою і ті рішення, які не хотіли прийняти з власної волі, були вимушені прийняти через спалах хвороби.

Обираючи між повним закриттям храмів та забороною на проведення богослужінь, як це є зараз в багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, розсудливим є прийняти останнє. У нинішніх обставинах, які попустив Господь, всім нам слід мати за натхнення слова праведного Іова Багатостраждального: «Нагим я вийшов із утроби матері моєї, нагим і повернуся. Господь дав, Господь і взяв; [як угодно було Господу, так і зробилося;] нехай буде ім’я Господнє благословенне!» (Іов 1:21).

Враховуючи все зазначене, беручи до уваги рішення та роз’яснення органів державної влади та місцевого самоврядування, Національної поліції щодо посилення карантинних обмежень, на час дії цих посилених обмежень роз’яснити порядок проведення богослужінь та правила доступу до храмів, доповнивши «Практичні настанови для єпископату, духовенства і вірних Православної Церкви України у зв’язку з оголошеною пандемією особливо небезпечної коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Практичні настанови) наступними змінами:

– після абзацу першого п. 3 додати абзац другий та абзац третій:

«Під час богослужінь у храмі мають бути присутні священнослужителі та церковнослужителі, чтеці та співці, інші особи, які беруть участь у звершенні богослужінь та забезпеченні трансляції (у разі її здійснення) – спільною загальною кількістю не більше 10 осіб; Національна поліція роз’яснила, що вважатиме порушенням норм карантину як присутність більшої кількості осіб у храмі, так і присутність богомольців на територіях біля храмів на відкритому повітрі у будь-якій кількості, за що вважає за можливе притягати до відповідальності.»

«Запровадженими з 6 квітня ц.р. нормами карантину накладається загальний обов’язок використовувати у публічних місцях засоби захисту (маски, респіратори). За роз’ясненням Національної поліції ця норма щодо священнослужителів, співців на час звершення ними служіння має рекомендаційний характер».

– після абзацу першого п. 4 додати абзац другий:

«За роз’ясненням Національної поліції у час поза богослужінням у храмах не повинні знаходитися одночасно більше ніж дві особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі великого розміру, і більше однієї особи (не враховуючи священнослужителя) – у храмі малого розміру, ззовні не повинні утворюватися черги».

– після абзацу першого п. 11 додати абзац другий:

«Під час здійснення поховання слід додержуватися наступних рекомендацій Міністерства охорони здоров’я:

– допускати не більше 10 присутніх осіб за умови одночасного перебування у приміщенні;

– розташування має бути не більше 1 особи на 10 квадратних метрів площі;

– повинна зберігатися безпечна дистанція у 1,5 метра між присутніми;

– заборонено цілувати тіло померлої особи через ризик інфікування».

– після абзацу першого п. 13 додати абзац другий:

«Перебуваючи вдома та долучаючись до богослужіння з допомогою трансляції, вірні повинні слухати богослужіння і звершувати молитву перед іконою, перебуваючи у домі як у храмі, додержуючи звичайних правил участі у храмовому богослужінні, не допускати ставлення до трансляції богослужіння лише як до перегляду видовища».

У зв’язку зі змінами у карантинних обмеженнях та роз’ясненнями Національної поліції пункт 12 виключити, змінивши нумерацію наступних пунктів.

  1. Наполягати перед державною владою та органами місцевого самоврядування на тому, що богослужіння і молитва, діяльність священнослужителів та церковнослужителів не можуть бути повністю зупинені, храми повинні залишатися доступними для особистого відвідування віруючими, з дотриманням норм карантину, підвищеної санітарної безпеки та «соціальної дистанції». У разі запровадження спеціальних дозволів на пересування наполягати на наданні таких дозволів священнослужителям та церковнослужителям для виконання ними своїх релігійних обов’язків.

Рекомендувати священнослужителям і церковнослужителям, які досягли віку 60 років, дотримуватися загальних обмежень, якщо їхні обов’язки на час карантину можуть виконувати інші священнослужителі та церковнослужителі. Разом з тим наполягати перед державною владою та органами місцевого самоврядування на тому, що наданий рішенням Уряду дозвіл особам, які досягли 60-літнього віку, але виконують певні суспільно важливі обов’язки, не перебувати у самоізоляції – поширюється і на священнослужителів та церковнослужителів, які забезпечують діяльність храмів та релігійних громад.

  1. На час свята Входу Господнього у Єрусалим (Вербної неділі), Страсної седмиці, Великодня та Великодньої седмиці надаються наступні рекомендації:

а) архієреї та духовенство через засоби масової інформації, оголошення, у проповідях та особистому спілкуванні повинні просити усіх мирян залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля);

б) враховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоби не допускати скупчення людей;

в) на підставі роз’яснень Національної поліції, з дотриманням вимог, викладених у п. 4 «Практичних настанов», у позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні; настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, у суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб;

г) у малих населених пунктах (селах, селищах міського типу, у місцевостях з переважаючою індивідуальною забудовою) інформувати мирян щодо проведення освячення великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч з будинком чи на подвір’ї, з дотриманням «соціальної дистанції»; при індивідуальному освяченні великодніх страв біля місць проживання вірних не допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину; індивідуальне освячення можливе як в неділю, 19 квітня, так і напередодні в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи);

ґ) оскільки така форма є традиційною за виняткових обставин (наприклад, коли завчасно освячуються великодні страви для передачі їх військовим, що перебувають на фронті) – організувати, за домовленістю з відповідними закладами, завчасне (протягом днів Страсної седмиці) освячення великодніх страв у місцях їхнього виробництва та продажу, з проханням, щоби під час придбання віруючі були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем;

д) у разі, якщо миряни не мали можливості у жоден з перелічених способів отримати благословення верби, великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується «щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику» (з Чину великого освячення води). Спаситель Сам вказав на приклад зміни приписів та звичаїв у надзвичайних обставинах, сказавши: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священикам?» (Мф 12:3-4);

е) проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням «соціальної дистанції»; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – відразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму;

є) відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.);

ж) у час до Великодня через оголошення, проповіді та у засобах масової інформації звертатися до членів родин осіб старшого віку або тих хто піклується про них, подбати про те, щоби у день свята такі особи мали вдома освячені великодні страви і через дотримання норм карантину не залишилися без традиційної святкової трапези;

з) єпархіальним архієреям, настоятелям, керівникам монастирів подбати про встановлення контакту з місцевими органами Національної поліції, зокрема з визначеною ними відповідальною особою через мобільний зв’язок, щоби у разі виникнення питань – вирішувати їх.

Довідкові посилання: 

МКІП: Рекомендації щодо пасхальних богослужінь у період карантину

МВС та релігійні конфесії визначили формат проведення свят

За матеріалами: пресслужби Київської Митрополії Української Православної Церкви (ПЦУ)

No Comments

Sorry, the comment form is closed at this time.